ВПЛИВ АНГЛІЦИЗМІВ НА СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА КУЛЬТУРУ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТАЦІЇ)
КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
(КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ)
відділення – іноземні мови
секція – англійська мова
базова дисципліна – англійська мова
ВПЛИВ АНГЛІЦИЗМІВ НА СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА КУЛЬТУРУ
РОБОТУ ВИКОНАВ:
Азарова Анастасія Костянтинівна
статус у МАН – слухач
повна дата народження
23 січня 2000 року
учениця 8 класу
спеціалізована школа №65 м. Києва
Дніпровський район
домашня адреса
вул. Челябінська 9, кв. 194
контактні телефони
дом. 517-55-38
моб. (067) 417-26-90
педагогічний керівник
Бондаренко Наталія Анатоліївна
спеціалізована школа №65 м. Києва
вчитель англійської мови
тел. (097) 881-24-28
КИЇВ - 2013
ВПЛИВ АНГЛІЦИЗМІВ НА СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА КУЛЬТУРУ
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ПРИЧИНИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ …………………………………..6
1.1. Історія та причини проникнення англіцизмів в сучасну українську мову ………………………………………………………………………..6
1.2. Класифікація англіцизмів……………………………………………….10
Вплив англіцизмів на сучасну українську мову……………………….12
Вплив англіцизмів на сучасну культуру………………………...……..15
РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ТА КУЛЬТУРІ ……………………………………….18
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………….…..22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………23
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………24
ВСТУП
Для кожної епохи розвитку людства характерна певна культура, що відповідає загальнолюдським цінностям будь-якої нації. Загальновідомо, що основним засобом міжкультурного спілкування є мова, тому саме вивченню іноземних мов надається пріоритетне значення в усіх розвинених країнах світу. Мова безпосередньо пов’язана з усіма сферами людської діяльності. Радикальні перетворення у житті суспільства призводять до суттєвих змін в лексиці сучасної літературної мови. Особливо гостро у сучасній науці стоїть питання глобалізації та, зокрема, експансії так званої глобальної мови, роль якої на сьогодні виконує англійська. Англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще принаймні півстоліття. Це мова провідних засобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережі Інтернет, багатьох газет і журналів. Нею володіє близько півтора мільярда осіб. Вісімдесят відсотків наукових досліджень з медицини, фізики, хімії, астрономії, математики, екології, економіки, географії, історії у світі вперше публікується англійською, нею друкується близько п’ятдесяти відсотків з 10 000 щоденних газет. Її словниковий запас налічує півмільйона слів. Англійська мова має міцні зв’язки з іншими мовами індоєвропейської сім’ї, якими розмовляє третина людства. Англомовні держави є передовими у науково-технічному та культурному розвитку, саме тому найбільше слів на позначення нових понять, що швидко з’являються в сучасному світі, запозичується у різні мови саме з англійської. Не стоїть осторонь цих процесів і українська мова. Останнім часом досить часто фіксуються запозичення англіцизмів та їх широке застосування у повсякденному житті, насамперед представниками 3MI та молоддю. Аналіз наукової літератури засвідчує актуальність цього питання в сучасній лінгвістиці, що підтверджується дослідженнями В. Радчука, О. Чередниченка, I. Дзюби, К. Пауера, Ф. Бацевича. [10]
Отже, важливість зазначеної проблеми, її недостатня теоретична розробка, нагальна потреба дослідження та її вирішення зумовили вибір теми нашого дослідження: “Вплив англіцизмів на сучасну українську мову та культуру”.
Об’єкт дослідження – процес впливу англіцизмів на сучасну українську мову та культуру.
Предмет дослідження – англіцизми в сучасній українській мові.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати важливість досліджуваної проблеми, порівняти слова-синоніми англіцизми та українізми, здійснити систематизацію та узагальнення знань про англіцизми.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз наукової літератури з історії розвитку проблеми.
2. Порівняти слова-синоніми англіцизми та українізми задля визначення їхньої ролі в сучасній українській мові.
3. Розкрити вплив англіцизмів на сучасну українську мову та культуру.
4. Довести недоцільність надмірного використання англіцизмів у сучасній українській мові та культурі.
Методи дослідження:
– аналіз наукової літератури з теми дослідження;
– порівняння слів-синонімів англіцизмів та українізмів в сучасній українській мові;
– класифікація та систематизація англіцизмів в сучасній українській мові;
– узагальнення особливостей впливу англіцизмів на сучасну українську мову та культуру.
Практичне значення отриманих результатів полягає в з’ясуванні проблеми існування англіцизмів у сучасній українській мові та доцільності їх використання у повсякденному житті.
Структура наукової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел загальним обсягом 23 сторінки, основний зміст викладено на 16 сторінках. Список використаних джерел налічує 10 найменувань.
РОЗДІЛ 1. ПРИЧИНИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ
1.1.Історія та причини проникнення англіцизмів в сучасну українську мову
Англіцизм – слово, його окреме значення, зворот тощо, які запозичені з англійської мови. [3]
Слова іншомовного походження – це невід’ємна частина української лексики. Їх запозичення дуже тісно пов’язане з історією нашого народу. Він вступав у багатоманітні політичні, соціально-економічні та культурні відносини з іншими народами світу, на різних етапах формування та розвитку власної державності. І таким чином, збагачував та зміцнював власну мову. Запозичення з англійської мові проникли в українську мову пізніше, ніж з французької чи німецької, головним чином у ХІХ та ХХ ст.; в основному, вони засвоювалися через російську мову. [8, с. 23]
У ХVІ столітті разом з успіхами зовнішньої торгівлі в російській мові з’являються перші іноземні слова, найбільше, англійського походження. Ці слова виступали разом з новинами, поняттями та товарами.
Другий період проникнення англіцизмів в російську та українську мову починається за часи правління Петра І. В цей час помічається активізація запозичень попереднього періоду, і звичайно подальше збагачення лексики за рахунок англіцизмів.
Третій пік появи англійських слів у російській та українській мовах – 20-ті роки ХІХ ст. В якості основного чинника процесу запозичення англійських слів була англофільна спрямованість Катерини ІІ.
Основними причинами престижу англійської мови в Росії були:
1) закріплення та підвищення престижу Англії на світовій арені;
2) послаблення впливу французької мови через війну з Францією в 1812 р.;
3) формування в суспільній думці погляду на англійську мову як на мову прогресу;
4) створення протягом трьох століть сприятливих лінгвістичних умов, які, полегшували запозичення англійських слів;
5) збільшення англійської літератури, що сприяло виходу англійської мови із замкнутого кола верхівки до широких верств суспільства.
Наступний етап запозичень англіцизмів припав на 20-ті роки ХХ ст., на час, коли Україна формувалася як незалежна держава. В цей час в мові з’явилися такі слова: boom – бум; film – фільм; stand – стенд; jazz – джаз; dancing – дансінг; service – сервіс; sweater – светр.
Після 1925 року в мову прийшли англійські слова, такі як: container – контейнер; televisor – телевізор; detektor – детектор; cocktail – коктейль; combine – комбайн; trolley-bus – тролейбус тощо.
Кінець ХХ століття – переломний момент історії української мови, який має два процеси:
1) розширення сфер вживання української мови у зв’язку з набуттям нею реального статусу державної;
2) збільшення питомої ваги іншомовних елементів в лексиці, причиною якого є збільшення взаємодії з країнами Заходу.
В українському мовознавстві проблема збагачення лексики іншомовними словами розглядається у багатьох дослідженнях, серед яких слід виділити роботи О.Потебні, І.Огієнка, С.Семчинського, Ю.Жлуктенка, Б.Ажнюка. Майже до кінця ХІХ ст. питання про доцільність чи недоцільність запозичення розглядалося з позиції проблеми чистоти мови: вчені та громадські діячі того періоду прагнули довести можливість заміни будь-якого запозиченого слова українським. І.Огієнко, І.Нечуй-Левицький та Б.Грінченко особливо наполягали на необхідності звільнення рідної мови від чужоземних запозичень. Одним із перших, хто переконливо обґрунтував необхідність іншомовних запозичень, був І.Франко.
Актуальність процесу запозичення іншомовної лексики в українську мову привернула увагу до нього з боку багатьох дослідників в останнє десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХІ ст. Зокрема, освоєння іншомовних запозичень у наукових терміносистемах досліджують О.Лисенко, Г.Сергєєва; Д.Мазурик, О.Стишов розглядають запозичення слів як ефективний сучасний спосіб збагачення лексичного складу мови; Т. Майструк дослідила англійські запозичення у функціонально-стильових різновидах української мови кінця ХХ - початку ХХІ століть (на базі української періодики 1997-2010 рр.) і проаналізувала їх стилістичні функції в текстах інформаційного та публіцистичного стилів [6, с. 12-13].
Інтенсивне проникнення англіцизмів у систему національних мов – міжнародне явище, викликане насамперед глобалізацією, супутником якої в більшості країн є дво- чи багатомовність. Інформаційна і мовна інтервенція здійснюється через такі середовища, як телебачення й радіо, пресу, масову культуру, Інтернет, інформаційне обслуговування споживчого ринку, особливо через рекламу. Глобалізаційні впливи стають дедалі помітнішими в системі освіти. Цьому сприяє вивчення інформатики та англійської мови, зростання ролі Інтернету в освіті. Набуває поширення система дистанційного навчання й тестування через Інтернет, що не знає міжнародних бар’єрів, крім мовного.
Глобалізація загострює боротьбу за домінування в інформаційному просторі. Ідеться про суперництво не лише між медіа-концернами, але й між національними мовами. На функціональну нішу російської мови в Україні сьогодні претендує не лише українська, а й англійська мова. Глобалізація – це інформаційна відкритість, а отже, й інформаційна присутність чужоземних учасників комунікативного процесу. Видимою ознакою такої присутності в українських та російських ЗМІ стали останнім часом іншомовні вкраплення, тобто одиниці, що зберігають незмінною англійську графіку, а не записуються українськими літерами. Найчастіше це абревіатури, наприклад VIP- клас, FM- станція, PC у значенні «комп’ютер», а також логотипи міжнародних корпорацій McDonald’s, Coca-Cola, Philips Morris та ін. Наявність таких одиниць можна кваліфікувати як вияв маргінального білінгвізму; тут ідеться вже не про запозичення в його класичному вигляді, а радше про перемикання кодів, тобто спорадичні переходи з української мови на англійську мову.
Хоча вже у ХХ ст. виділялись причини іншомовних запозичень, але, по-перше, не було розмежування екстралінгвальних та лінгвальних причин, по-друге, не було достатньої зорієнтованості на встановлення зв’язку причин запозичення з процесом освоєння слова у мові-рецепторі.
Загалом можна виділити дві великі групи причин запозичень з англійської мови : екстралінгвальні (позамовні) та внутрішньолінгвальні (власне мовні).
До екстралінгвальних належать економічні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації.
Внутрішньолінгвальними причинами запозичень є такі:
потреба в найменуванні нового об’єкта;
потреба в розмежуванні змістовно близьких, проте нетотожних понять;
потреба в спеціалізації поняття в тій чи іншій сфері;
тенденція до нерозчленованого представлення номінації: об’єкт мислиться носіями мови як ціле;
наявність у мові, яка запозичує, сформованих терміносистем, що мають традиційні джерела запозичення термінів;
соціально-психологічні причини – сприйняття іншомовного слова як престижнішого; [5]
дія принципу мовної економії, що виявляється в конкуренції стислих номінативних одиниць англійської мови з менш компактними слов’янським назвами: юзер «користувач», байк «велосипед»;
маргінальний білінгвізм певних соціальних прошарків і пов’язана з ним практика спонтанного перемикання кодів.
В українській мові є ще одна специфічна причина, що стимулює поповнення лексикону англіцизмами – використання одиниць англійського походження як альтернативу русизмам, чи словам, що потрапили в українську мову через російську і багатьма сприймаються як русизми (гелікоптер замість вертоліт, мапа замість карта та ін.). [1, с.191-197]
1.2. Класифікація англіцизмів
Величезна кількість слів іншомовного походження спонукає до певної їх класифікації задля систематизації та кращого розуміння їхнього впливу на сучасну українську мову.
Англомовні запозичені терміни української мови можна поділити на декілька типів:
― запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються й мають велику кількість похідних (реальний, партнерство тощо);
― суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межі професійної сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (супермаркет, провайдер, дилер, спонсор, бренд);
― варваризми – рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомою лексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій мові почути їх майже неможливо, напр.: дисперсія – відхилення (бухг., фін.), ажіо – премія, винагорода (марк., стр.), ануїтет – щорічний дохід, щорічна рента (фін.), леверидж – платоспроможність (фін).
― інтернаціоналізми – такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах, напр.: holding – англ., das Holding – нім., холдинг – укр. та рос. – вид підприємництва, суть якого полягає у придбанні контрольного пакету акцій різних компаній з метою контролю за їхньою діяльністю й отримання дивідендів; Leasing – англ., Das Leasing – нім., лизинг – рос., лізинг – укр. – довгострокова оренда обладнання, машин, споруд виробничого призначення. [9, с. 7]
Основна причина іншомовних запозичень полягає, передусім, у суперечностях між вимогами точності терміна, з одного боку, й практичної лаконічності, – з другого. Проте, існує велика кількість випадків, коли термін запозичується для позначення старого поняття, для якого в українській мові вже існує термін або описовий зворот. Таким чином, у мові співіснують різні за походженням номінативні одиниці, які позначають те саме явище, тобто синонімічні пари. Вони бувають двох типів:
а) англомовне запозичення – однокомпонентний український еквівалент: дайджест – огляд; дилер – посередник, представник; дисконт – знижка; консалтинг – консультування; менеджер – керівник; офшорний – іноземний;
б) англомовне запозичення – багатокомпонентний український еквівалент: траст – довірче товариство; форс-мажор – непередбачені обставини; ріелтер – агент з продажу нерухомості
С. Караванський стверджує, що ретельний аналіз слів, запозичених з англійської мови, дає можливість встановити критерії визначення англійської мови як мови-джерела. Англіцизмами в українській мові будуть вважатися такі слова:
А. Власне англійські слова та їх похідні в англійській мові:
– слова, корені або морфеми, що існують в англійській мові з древніх часів (леді, лорд, фут, клуб, стерлінг, пенс, біфштекс, трамвай, кемпінг та інші);
– англійські власні назви, що стали загальними в англійській мові: бойкот, вокзал, жокей, макінтош, гулівер, ліліпут, хуліган, френч та інші;
Б. Слова, запозичені в англійську мову в різні епохи з інших мов, що отримали на англійському ґрунті нові значення та з цими значеннями розповсюдилися в інших мовах:
– звичайні запозичення, що були переосмислені: вульгарний, методист, гумор, піонер, спорт, теніс, чек, пунш та інші;
– штучні запозичення, створені в англійській мові з греко-латинських елементів: динозавр, скарлатина, панорама, локомотив, телефон та інші. [4, с. 40-42]
Також ми можемо стверджувати, що англіцизми в українській мові у переважній більшості це слова, що стосуються:
1) техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспетчер, ескалатор, каупер, комбайн, конвеєр, тренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;
2) мореплавства та військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбот, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;
3) політики, економіки та торгівлі: банкнота, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек;
4) спорту: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбол, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спортсмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;
5) одягу й тканин: бязь, вельвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч, фешн;
6) їжі та питва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;
7) культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол. [8, с. 140]
Для запозичень з англійської характерні:
звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентльмен, джемпер;
звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;
суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.
1.3 Вплив англіцизмів на сучасну українську мову
Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу. Процитуємо В. Радчука: “…англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цього очевидні: комп'ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чимало англіцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовна агресія. Шкода від неї не лише Україні - людство втрачає унікальні знаряддя пізнання світу. Знову-таки, коли "лиха слава завконтори" перекладається "низьким рейтингом менеджера офісу", маємо приклад зміни не лише мови, а й свідомості”. [7]
Такої ж думки й С. Караванський, який вважає, що необхідність виникнення нових англіцизмів в українській мові значно перебільшена, що їх появу породжує зовсім не потреба спілкування. Твори літератури засвідчують, що серед не дуже освічених людей існує звичка хизуватися малозрозумілими для оточення словами. На його думку, тепер до “престижних” слів вдається не лише малоосвічена сільська “знать”, а й високі державні достойники. Причина ж там і там одна: бажання бути на рівні модної освіченості, відрізнятися своєю лексикою від “сірих” людей. Тому, коли наші президенти чи парламентарі говорять про образ, лице або ім’я держави, то неодмінно скажуть імідж. А першорядні завдання неодмінно назвуть пріоритетними. Думка така: коли ти говориш як усі, то багато втрачаєш в очах своїх майбутніх виборців. С. Караванський гадає, що це веде до того, що англіцизми починають витискати нашу питому лексику. Там, де можна вжити своє слово, ми надаємо перевагу “чужинцеві”. То чи не краще позичати свою лексику у своєї діаспори, ніж із рук мовних посередників? Бо тренінги приходять до нас не з Америки, а з других рук – з Москви, яка сама позичає їх на стороні, а тоді вже ми “інтелектуально” збагачуємось. Чи може навпаки: зубожіємо? Чи ж не терпить від цього “збагачення” наша питома лексика? [4, c. 60-61]
Дійсно, явища, які простежуються останні 10-15 років не зовсім добре впливають на розвиток української мови, нівелюють її індивідуально-національні риси, знижують виражальні та естетичні якості. Насамперед, викликає стурбованість процес тотального засмічення української мови англійськими словами, і це при тому, що існують українські варіанти слів для того, щоб сказати те чи інше слово: брифінг – зустріч; дивідент – прибуток; зиск, презентація – показ; ознайомлення; шоп – магазин; ноу-хау - знаю як та багато інших. Так, за частотою вживання слово імідж побиває всі рекорди. Передусім воно затирає наше споконвічне слово образ, якого майже не чути з уст сучасних українців.
Звичайно, можна сказати, що поява синонімів не збіднює мову, а навпаки – збагачує. Думка ніби правильна, хоча тут є одне “але”. По-перше, треба проаналізувати звідки прийшло це збагачення. А прийшло воно звідти, здвідки приходить вся “модна ” лексика на Україну. Засвоюючи цю лексику, ми визнаємо єдиним джерелом свого духовного збагачення колишню метрополію і жодною мірою не розвиваємо своїх власних мовотворчих можливостей. Шлях, яким здійснюється таке збагачення, хибний. Ми мусимо дбати про розвиток своїх власних джерел збагачення, а не йти шляхом, прокладеним в іншому середовищі. Це стверджує нашу культурну залежність від чужих, не завжди дружніх до нас джерел. [4; c. 72-73]
Насторожує й тенденція зовсім іншого, можна сказати – протилежного характеру: намагання вилучити із словника української мови певну частину слів, зокрема англіцизмів, які стали невід’ємним її складником, і заміняти їх штучно створеними або пристосованими до нових умов функціонування раніше відомими словами, особливо в галузі термінології та професійної лексики (буфер – відпружник, спортсмен - спортовець). Крім того, що ці слова, як правило, невдалі щодо відповідності їхньої семантики, вони ще незграбні в естетичному відношенні. [2; c. 42-43]
Взаємозбагачення мов – це один із шляхів еволюції мов світової спільноти. Воно характеризує розвиток мовних систем з найдавніших часів і, звичайно, не може виявити себе зараз – в епоху суттєвих зрушень у гуманітарній, науково-технічній та інших сферах. Власне лінгвістичні механізми такої взаємодії в різні періоди історії мови можуть мати певні особливості. Звичайно, англіцизми в українській мові – не завжди благо. Серйозних регламентаційних заходів потребує мовне оформлення окремих сфер спілкування, у тому числі сфери інформації, особливо реклами – радіотелевізійної, стендової, де спостерігається справжня мовна агресія. Ці явища, зрозуміло, не мають нічого спільного із взаємозбагаченням мов. Взаємозбагачення - це процес, коли словесний знак іншої мови природно “лягає” на поняттєве поле рідної мови, закриваючи в ньому вільну клітинку або “перекриваючи ” семантику вже наявного слова певними смисловими конотаціями.
Не треба забувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається і з словами англійського походження.
Звичайно, непомірне та недоречне використання англійських слів недопустимо, але такі явища шкідливі і при вживанні будь-якого слова. Ні вчені-лінгвісти, ні журналісти та письменники не повинні сидіти склавши руки та спостерігати, як засмічується англіцизмами рідна українська мова. Але заборони тут не допоможуть. Потрібно виховувати культуру мовлення, мовленнєвий смак у сучасних мовців. А смак – головна умова правильного і доречного вживання мовленнєвих засобів як запозичених, так і своїх, власних.
1.4 Вплив англіцизмів на сучасну культуру
На сьогоднішній день, коли відкриті всі кордони, люди стали багато подорожувати в різноманітні країни. Вони повертаються з новими враженнями та знаннями,привозять різні сувеніри і звичайно традиції.
Український народ, простий та щирий, завжди шанував родинний зв'язок, цінував зустрічі з друзями, полюбляв застілля та частування. Таким чином традиції та свята інших народів знайшли своє місце в українських серцях.
Одним із таких свят є День Святого Валентина. Вважається, що День святого Валентина існує вже більше 16 століть. За легендою в Римі, за часів язичництва жив християнський проповідник Валентин. Імператор Юлій Клавдієв ІІ посадив Валентина у в’язницю за проповіді та віру та приговорив до смертної казні. Саме там Валентин закохався у незрячу дочку свого наглядача. Своїми молитвами він зцілив кохану. 13 лютого, за день до вироку, проповідник відправив дівчині прощального листа, а 14 лютого був страчений. Згодом, як мученик, який постраждав за свою віру, він був канонізований католицькою церквою. В згадку про цю людину кожного року, 14 лютого католики святкують день любові – День Святого Валентина. Закохані в цей день дарують один одному листівки у формі серця.
Ще одне свято, яке з цікавістю прийняла українська молодь – Хелловін. Це сучасне свято, яке походить від старовинного кельтського. Святкується в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Після прийняття християнства його святкували як «надвечір'я Дня всіх святих». Історія цього старовинного свята, висхідного до традицій древніх кельтів Ірландії і Шотландії, налічує тисячоліття, починаючи від кельтського фестивалю Самхейн, римського Дня Помони і християнського Дня всіх святих. Прообраз Хеллоуїна, найімовірніше, зародився з появою кельтського язичницького свята Самайн, опис якого з'являється в старо-ірландської літературі починаючи з X століття. Назва цього свята походить від староірландському слова Samhain, яке означало кінець літа. Символом свята є світильник у вигляді голови з гарбуза, якими, одягнені в біле, діти лякають дорослих, а ті відкуповуються від маленьких примар подарунками (звичайно солодощами). Найгучніше проходить у Сполучених Штатах, Канаді, Ірландії та Великій Британії. Не будучи там державним святом, за популярністю Хелловін поступається лише Різдву.
В Україні обидва свята набувають поширення після здобуття незалежності, разом із пожвавленням процесів глобалізації наприкінці XX ст. у світі.
Мало хто знає, що насправді, у рідній нам Україні існують подібні свята. З Днем Святого Валентина за своєю історією та тематикою подібний День Петра і Хаврони, а святкування Хелловіна перекликається за змістом із святом Покрова Господня, яке означає закінчення сільських польових робіт.
З приходом Християнства (православної віри) на землі Київської Русі витіснялися язичницькі свята. Деякі з них церквою залишалися, але шанувалися і святкувалися згідно з церковним законом.
Ймовірно, в зв’язку з революційним рухом більшовиків, сучасний український народ не знайом з вище сказаними православними святами. Більшовики бачили в Православ'ї свого найбільш небезпечного супротивника, вважаючи Церкву духовною основою "старого часу». Відразу після захоплення влади, у жовтні 1917 року, Декретом про землю більшовики конфіскували всі церковні землі. 23 Січня / 5 лютого 1918 набирає чинності Декрет про відокремлення Церкви від держави: Церква позбавляється прав юридичної особи і всього майна, створеного за попереднє тисячоліття нашими предками. І відразу ж посилюється найжорстокіше переслідування священнослужителів. Молодь виховувалась пролетарськими ідеями.
І саме через втрату українських коренів, незнання своєї історії, відбувається глобалізація невідомих нам іноземних нововведень.
Преса та торгівля активно заохочують громадян України проводити ці свята в нашій країні. Вони випускають святкові листівки, торгівля пропонує товари з символікою наступаючого свята, проводяться акції, розіграші, гуляння.
РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ТА КУЛЬТУРІ
1. Вона презентує свою монографію «Мовна норма: знищення, пошук, віднова».
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
2. У Москві стартує півфінал конкурсу «Міс-Всесвіт» .
ТСН Особливе, від 5.11.13 о 18:00
3. Зірка боксу Василь Ломаченко вступив у двобій з чиновниками за землю.
ТСН Особливе, від 5.11.13 о 18:00
4. ТСН Тиждень зробив пародію на антиукраїнське шоу з Кисельовим.
ТСН Тиждень, від 03.11.13 о 21:10
5. У Харкові спалили лімузин. Авто приїхало за викликом, але за адресою водія чекав прикрий сюрприз.
Новини Репортер, від 25.10.13 о 19:00
6. Чудовий зразок фьюжн це джинси з розкішною шовковою сорочкою.
журнал «Добрые советы», вересень 2013, с.20
7. В числі прихильників біжутерії голлівудські акторки Міла Йовович, Джесіка Альба, Дженіфер Лопес, топ-модель Хайді Клум.
журнал «Добрые советы», вересень 2013,с.24
8. Ось уже третій тиждень Юрко Банзай працював у коледжі.
Любко Дереш «Культ», розділ 1
9. Зараз в моді шарми. Підвіски на браслеті як вузол на пам'ять , кожний зв’язує з важливою подією, мрією, рішенням.
журнал «Добрые советы», листопад 2013,с.120
10. Так пояснив йому спеціаліст у сфері коліс.
Любко Дереш «Культ», 3 розділ, 2 частина
11. Іринка явно прагнула нав’язати контакт.
Любко Дереш «Культ», 5 розділ, 2 частина
12. Я вже збирався брати наступну порцію лектури, як почув пілікання радіо, а слідом арію із «Запорожця за Дунаєм».
Любко Дереш «Культ», 7 розділ, 1 частина
13. Зірка українського хокею був шокований побаченим у Києві.
Новини Факти, від 12.11.13 о 13:05
14. «Будівельник» програв «Говерлі» в матчі баскетбольної суперліги.
Газета «Сегодня», від 11.11.13
15. На Олімпіаді в Росії журналістам заборонили використовувати усі функції мобілки.
Новини Факти, від 11.11.13 о 17:14
16. Епопея з продажу квитків на матч Україна – Франція сягнула кульмінації.
Новини Факти, від 12.11.13 о 13:29
17. Microsoft, Google і Facebook відхрещуються від співпраці зі спецслужбами.
Новини Факти,від 12.11.13 о 07:06
18. Шторм в Сомалі вбив 100 людей.
Новини Факти,від 11.11.13 о 19:51
19. Олімпійський факел повернули з космосу на парашуті.
Новини Факти,від 11.11.13 о 12:32.
20. Настоятель греко-католицького собору Вишгородської Богородиці отець 31-річний Тарас Валах організував фан-зону в підхрамному приміщенні церкви.
«Газета по-українськи» від 30 червня 2012, №92
21. Біля дверей стоїть проектор із ноутбуком.
«Газета по-українськи» від 30 червня 2012, №92
22. На столі біля стіни складені 20 півлітрових пляшок із кока-колою і пакетики чіпсів.
«Газета по-українськи» від 30 червня 2012, №92
23. Колишній чоловік покійної співачки Вітні Х’юстон узяв шлюб зі своїм менеджером Алісією Езередж.
«Газета по-українськи» від 30 червня 2012, №92
24. Також у Львові нарешті з’явився сучасний аеропорт, без якого неможливо розвивати туризм.
«Газета по-українськи» від 30 червня 2012, №92
25. Залишається брати на стадіоні плату за фотографування на згадку про місто або організовувати там масштабні весілля чи мега-пікніки.
«Газета по-українськи» від 30 червня 2012, №92
26. Незадовго перед виборами вища рада розпустила новообраний парламент.
«Газета по-українськи» від 30 червня 2012, №92
27. Студія «Мамахохотала» покаже стендап-шоу про життя молоді.
«Вести» від 17 вересня 2013 №88
28. Перший тур змагань з флейрінгу Planet Z-Flair Open 2013, які проводяться вже в четвер.
«Вести» від 17 вересня 2013 №88
29. Хіт продажу Блендер BHF 270.
Рекламна газета будівельно-господарського гіпермаркету Епіцентр.
30. Банк «Ренесанс Кредит»: Усі депозити «Великодні» візьмуть участь у суперрозіграші 3-х LCD-телевізорів.
Рекламно-інформаційна газета «Київ на Долонях» від 16.04.2013 №15
31. Європейський супермаркет Novus запрошує на оботу.
Рекламно-інформаційна газета «У Озера» від 16.08.2013 №26
32. Новий апарат для обстеження судин презентували на науковій конференції у столичній клініці інноваційних технологій.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
33. Апарат скринінгу судин – це комплексний погляд на кровоносну систему, з її опором, еластичністю стінки, тонусом.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
34. Хороші діагностичні бази є при санаторіях та в медичному центрі «Мед-Палас», та ціни там космічні.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
35. Ми створили всі умови для комфортного і якісного обслуговування наших пацієнтів.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
36. Кваліфікований тренер важливіший за дорогих гравців.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
37.Команда минулого сезону фінішувала третьою.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
38. Потрібно заборонити трансфер Ярмоленка.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
39. Найкращим джазовим фестивалем Європи назвав «Альфа Джаз Фест» американський журнал «Форбс».
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
40. Він навчається в Олександрійському спортивному коледжі.
«Газета по-українськи» від 21 червня 2013, №55
Під час нашої пошукової роботи у нас не вени коло особливих труднощів із пошуком конкретних прикладів використання англіцизмів у будь-яких джерелах сучасної української мови. Судячи з нашого дослідження вони проникли в усі сфери нашого життя. Зрозуміло, що це відбувається завдяки інтенсифікації міжнародних культурних контактів, розвитку туризму, інтернаціоналізації медійного простору. Зростає потреба в номінації іншомовних реалій, що не мають цілковитих аналогів у житті нашої країни чи наділені відчутною національною специфікою. До цієї категорії можна віднести лімузин,паб, фаст фуд, лаунж-бар, топ-модель, джаз та ін. З часом деякі реалії проникають в українське життя, однак завдяки звуковій формі іншомовного походження зберігають відчутний «імпортний смак», вони мають відповідники в нашій мові, але суспільство все одно надає перевагу використанню презентує, над представляти, лектура – література, комфортний – зручний, трансфер – перехід, шокований – приголомшений, скринінг – дослідження. Але ж дана ситуація також насторожує, оскільки ми втрачаємо величезний пласт своєї рідної мови.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження щодо впливу англіцизмів на сучасну українську мову та культуру нами встановлено, що природа проблеми має соціальний характер. Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні, тому кількість англіцизмів сьогодні дуже швидко зростає.
Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. У переважній більшості – це слова, що стосуються: техніки, політики, економіки, торгівлі, спорту, культури.
Таким чином, слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасної молодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.
Під час дослідження стало зрозумілим, що англіцизми використовують частіше, ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним, модним, або мовці прагнуть до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші).
Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, існує явище дублетності, що призводить до дестабілізації мовної норми, оскільки витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ажнюк Б.М. Англіцизми в сучасній українській, російській і чеській мовах // Мовознавство. – 2008. – №2-3. – С.191-197.
2. Ажнюк Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації. //Мовознавство: – 2001 – №3. – С. 42-43.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В 27 В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440с.
4. Караванський Святослав. Пошук українського слова, або боротьба за національне “я”. – К.: 2001.
5. Крысин Л. И. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни//Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). – М., 1996. – С.146-147.
6. Майструк Т. С. Англійські запозичення у функціонально-стильових різновидах української мови кінця ХХ - початку ХХІ століть : автореф. дис. ... кандидата філол. наук : 10. 02. 01 / Т. С. Майструк. - Кривий Ріг, 2010. - С. 12-13.
7. Радук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи. //Дивослово: №4. – 2002.
8. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К.Білодіда. – К.: 1973. – С. 23.
9. Шимків А. Англо-український тлумачний словник економічної лексики. ―К.,2004.
10. www. ualogos.kiev.ua/category. html?number=60&category=10
Додаток А
Тезаурус
Реферування
Реферат
Конспект
Резюме
Доповідь
Огляд
Тезаурус
Метод
Аналіз
Індукція
Дедукція
Порівняння
Опис
Спостереження
– це одна з розповсюджених форм отримання інформації, яка дозволяє у короткий термін відібрати потрібну спеціальну інформацію.
– це короткий переказ змісту наукової роботи, оформлена у вигляді публічної доповіді.
– це узагальнено подібна інформація.
– це переказ основних положень даної теми.
– це аналіз інформації джерела і об’єктивна оцінка проблеми.
– це інформація з декількох джерел що зіставляє різні погляди на проблему даного питання.
– це список термінів з поясненнями до них.
– Це спосіб пізнання явищ природи або суспільного життя.
– це метод наукового дослідження, шляхом розкладу на окремі частини.
– умовивід при якому на підставі знання про окреме роблять висновок про загальне.
– умовивід за яким часткове пізнається на основі знання загального.
– метод покликаний встановити спільні та відмінні параметри між процесами, явищами, об’єктами.
– описування ознак, властивостей, функцій об’єкта.
– це метод що ґрунтується на сприйнятті процесів, явищ, об’єктів, за допомогою органів чуття, без втручання дослідника у їхнє буття.
